«Був у нас мужик колись…»
Іван Франко
Був у нас мужик колись,
Що їв хліб і сало, –
Днесь такі перевелись,
Хліба всім не стало.
Був і піп у нас колись,
Працював, як люди, –
Днесь такі перевелись,
І вже їх не буде.
Був співак у нас колись,
Що співав «Буй-Тура», –
Нині в нього, подивись,
Банкоагентура.
Твердоруський був колись
З чорним піднебінням –
Нині смирним став, дивись,
Лядським сотворінням.
Народовець, прогресист,
З кутасом мав шапку –
Нині, смирний канцеліст,
Лиже старшим лапку.
Вільнодумець, що робив
Богу все об’єкції,
Нині смирно йде, ади,
В Юр на реколекції.
Боже, що за дивний світ,
Що за переверти!
Чи сміятись, чи жаліть,
Чи просити смерти?..
1881–1893